Мрії збуваються
Колись в дитинстві я начитався книг про Робінзона Крузо, і мені чомусь захотілося зробити люльку. З глини. Це ж так просто! У той час я навіть і курити ще не пробував. Були канікули, ми з хлопцями тоді пристойно вивалялися в глині, і на цьому етапі багато хто зупинився. Але я вирішив йти далі і все-таки зліпив страшну і криву люльку. Вона була жахлива і слизька. Глина була з піском, і особливо займатися рівномірністю розмішування я не став. Коли справа дійшла до випалу, вона просто потріскалася і розвалилася на шматки. Я тоді трохи посумував, але потім відмився і заспокоївся. Більше спроб робити глиняні люльки я не робив, але мрія залишилася, а мрії, як відомо, мають властивість рано чи пізно збуватися, і мені в черговий раз пощастило.
У четвер 20 липня у нас в гостях був майстер Олександр Жуков з Маріуполя. Приїхав до Києва він не з порожніми руками – ми змогли побачити десятки глиняних люльок самих різних конструкцій і епох.
Олександр протягом декількох років самостійно виготовляє копії історичних люльок – від пізніх європейських достаровинних грецьких і турецьких. Він дуже докладно розповів нам про історію глиняних люльок, їх устрій і конструктивні особливості, рекомендував додаткову літературу, показав люльки своєї роботи, а бажаючі змогли купити вподобані екземпляри для експериментів. Зустріч пройшла дуже тепло і по-домашньому.
Питання, на яке ми маємо відповісти тепер, непросте: чи є сьогодні глиняні люльки альтернативою бріаровим і іншим люлькам, які давно утвердилися на ринку?
За тиждень експериментів вдалося обробити нечисленні поки що відгуки, і однозначної відповіді на це питання дати не можна, бо його, швидше за все, і не існує.
Сам я курив свою нову глиняну люльку кілька разів і залишився цілком задоволений результатами. Прекрасного результату вдалося досягти за Peter Stokkebye Turkish, це суміш вірджинії і орієнталів. Цей тютюн нарізаний вузькими стрічками і дуже добре горить. Я люблю курити його в нових люльках. У глиняній люльці він чудово розкрився, куріння було дуже комфортним, без перегріву, але дуже швидким – якщо зазвичай у бріаровій люльці така порція куриться близько 45 хвилин, то в глиняній через 15 хвилин весь тютюн повністю згорів, перетворившись в рівномірний сухий попіл.
У спробах продовжити задоволення я замінив тютюн на пресований McClelland 2020. Однак якщо в бріарових трубках він завжди давав чудовий результат, і мені не терпілося спробувати суміш з латакією в глиняній трубці, то тут смак виявився якимось аптечно-хімічним, стерильним і плоским. Склалося враження, що йому не вистачає аромату обкуреної бріарової трубки.
У одноклубників теж склалися різні враження, і вони неоднозначні. Однак відгуки в більшості скоріше позитивні, і хорошого результату вдалося домогтися всім, хоча і не кожен раз і не з усіма тютюнами.
Глиняні люльки мають низку переваг і недоліків, обумовлених матеріалом і пристроєм. На них мені не хотілося б зупинятися детально, оскільки вони для всіх очевидні. Важливе інше – глиняні трубки дозволяють перейти в іншу епоху і отримати враження про те, як курили наші предки. Попереду нові експерименти з новими сумішами, а у декого і нові глиняні трубки.
Мені, наприклад, дуже цікаво дочекатися осені і з’ясувати, як поводиться глина в холодну пору року.
Ми сердечно дякуємо Олександру Жукову за цікаву лекцію і можливість познайомитися з його дивовижними роботами!
Президент КККЛ Дмитро Назаренко
